Архіви КДБ: Як чекістська "Хвиля" з Чорноморського узбережжя "змивала" народи

Серед розсекречених документів радянських спецслужб за літо 1949 року можна знайти й досить цікаве спеціальне повідомлення міністру держбезпеки СРСР Абакумову про здійснене виселення турецьких та грецьких підданих з областей Чорноморського узбережжя України. Відомий український історик Олег Бажан зазначив у одному з інтерв’ю, що ця чекістська операція називалася "Хвиля". Під час неї з Кримського півострова, Одеської (й тодішньої Ізмаїльської), Миколаївської та Херсонської областей вивезли представників "неугодних народів", які повернулися після війни й збиралися жити в Криму. Особливу увагу під час спецоперації приділяли туркам, оскільки в Радянському Союзі боялися, що Туреччина, яка орієнтувалася на НАТО, межувала з СРСР по морю.

Відправною точкою операції "Хвиля" була постанова Ради міністрів СРСР від 29 травня 1949 року "Про забезпечення перевезення, розселення і працевлаштування виселених з територій Грузинської, Азербайджанської та Вірменської РСР, а також узбережжя Чорного моря". Узагалі ж ця операція була частиною більш масштабної, з очищення всього південного узбережжя Союзу від неугодних. За хронологією вона збігається з операцією "Південь", з масовою депортацією в Молдові, яка проводилася 6-7 липня 1949 року. У червні того ж року ухвалили рішення про очищення Чорноморського узбережжя Краснодарського краю від "неблагонадійних елементів".

Повідомлення про очищення Чорноморського узбережжя від неугодних народів

Як зазначали автори спецповідомлення, операція з виселення розпочалася за вказівкою з МДБ СРСР вночі з 5 на 6 липня й до ранку була завершена. Всього з вказаних областей було виселено 300 родин (448 осіб, серед яких 231 чоловік, 172 жінки та 45 дітей). Крім того, "добровільно" виявили бажання виїхати зі своїми рідними ще 57 осіб (сім чоловіків, 24 жінки та 26 дітей).

По Причорноморським областям загальна статистика виселених виглядала наступним чином:

• Одеська область: 26 турецьких сімей (42+5 осіб), 196 грецьких сімей (264+25 осіб). Сюди ж варто додати й дані по тодішній Ізмаїльській області: три турецькі сім’ї (3+7 осіб), 47 грецьких сімей (92+9 осіб);
• Херсонська область: одна турецька родина (одна особа), 19 грецьких сімей (28+8 осіб);
• Миколаївська область: три турецькі сім’ї (7+1 осіб) та 5 грецьких сімей (11+2 осіб).

Статистика виселених

З того ж повідомлення дізнаємося, що "усі обліковані на території вказаних областей турецькі, грецькі піддані й колишні піддані цих держав, за виключенням одного важко хворого, були підняті й виселені". Під час виселення співробітники МДБ встановили, що дві особи, яких також мали виселити, перебувають у відрядженні: один у Києві, інший – у Тамбові. Однак це їх не врятувало: співробітники держбезпеки встановили точне місце перебування, затримали й доставили у загальний ешелон.

Документ щодо проведення операції також містить цифрові дані відносно класової належності виселених та їхніх "взаємовідносини" з Карним кодексом та контрреволюційними діями. Перша табличка має наступний вигляд: робітників – 69, службовців – 64, колгоспників – 16, без визначених занять – 65.

Щодо людей, які перебували на олівці в МДБ, зазначалося про "значну кількість осіб, які в минулому були репресовані через контрреволюційну діяльність, які здійснювали антирадянську роботу". Отже, засуджених за контрреволюційні злочини було 10, за кримінальні злочини – шестеро, родичів репресованих – 18, здійснювали антирадянську роботу – 12.

Ілюстрація масової депортації

Наводилися також деталі на осіб, що були запідозрені у шпигуванні на користь інших держав. Наприклад, 58-річний пекар з Одеської області турок Огли Мустафа Гусейн Чолак, окрім кількаразових перетинів кордонів (що було ще до революції), мав у своїй біографії факт служби у поліції на території окупованої німцями Луганської області.

Артист, грек за національністю, 58-річний Михайло Янакі ще у 1922 році заарештовувався за шпигунство на користь Румунії та Польщі й був засуджений до розстрілу, який замінили на 10 років заслання. Під час окупації Одеси підтримував зв’язки з румунськими спецслужбами, намагався виїхати разом з працівниками італійського консульства.

Біографічні дані ще одного потенційного ворога – 44-річного уродженця Криму Василя Пранопуло, який до виселення мешкав у Ізмаїльській області та працював водієм на маслозаводі, нагадують сюжет захопливого шпигунського фільму. Органам МДБ було відомо, що його батько був заможною людиною і 1920 року разом із білими вибув до Туреччини. У 1920 році до Сталінського (Донецького) окружного ДПУ надійшла заява від комсомолки Полунєвої, що Пранопуло у 1926-му у складі групи з 20 осіб був таємно перекинутий до СРСР з Туреччини. Спершу він перебував у Ялті, де мешкала його матір, а потім перебрався до Сталіно. Саме тут він нещадно критикував партію та комсомол і навіть запропонував Полунєвій вступити до його диверсійної групи. Як наслідок, у 1930 році Пранопуло був заарештований, однак його причетність до диверсійної групи не була доведена.

Наступного разу Пранопуло був заарештований під час Великого терору, у 1938-му. Але знову ж уникнув ув’язнення, лише пробувши під вартою до 1939-го. Під час німецької окупації жив далі у Сталіно, був водієм радника гестапо Фішера. Під час наступу радянських військ виїхав до міста Рені Ізмаїльської області, де й був 1944-го заарештований опергрупою контррозвідників зі "СМЕРШ" 3 Українського фронту. І знов, анекдотична ситуація: під час обшуку помешкання Пранопуло вилучили радіопередатчик. Однак сам заарештований у цей час був відсутній і на допитах заперечував, що то його річ. Доказів не було і… його знову відпустили.

Дослідник Олег Бажан, згадуючи про цю спецоперацію, зауважив важливу деталь. Ті документи, які зберігаються у Службі безпеки України, не дають можливості простежити долю депортованих у 1949-му. Невідомо скільки людей доїхали до пункту призначення, а скільки загинули в дорозі, або ж захворіли. Повною мірою дізнатися про "Хвилю" можна лише з московських архівів. Але там, як і при СРСР, все "цілком таємно".

Читайте також:

Архіви КДБ: Як херсонські чекісти вербували та використовували агентів серед інтелігенції

Архіви КДБ: Як в Одесі в повоєнні роки налагодили конвеєр фальсифікованих атестатів

Архіви КДБ: Як чекісти виводили на чисту воду керівництво Чорноморського суднобудівного заводу у Миколаєві