Атака Дельтою: Яка небезпека з Криму загрожує решті українців

У порівнянні з червнем 2020 року "офіційна" захворюваність на COVID-19 на окупованому півострові зросла у 10-15 разів. Це, в принципі, єдина цифра, якій певною мірою можна довіряти: вона не надає можливості повністю оцінити масштаби загрози, але хоча б ілюструє тенденцію

Журналіст відділу новин
Атака Дельтою: Яка небезпека з Криму заг…

Попри загальний спад епідемії коронавірусу, щоденна захворюваність на COVID-19 в Криму у другій половині весни 2021 року сягала сотні випадків, а у червні перевалила за 200. Для порівняння, торік півострів розпочинав курортний сезон із приблизно десятком випадків щодня, закінчував – із півсотнею. Наскільки об’єктивні ці цифри, судити важко, принаймні, з наступних причин:

  • кількість хворих на COVID-19 в кримських лікарнях значно переважає число тих, хто лікується вдома (станом на 23 червня 2140 людей в лікарнях проти 804 вдома). Це може свідчити про те, що кримчани з легким перебігом хвороби не звертаються до лікарів або з якихось причин не потрапляють у статистику;

  • Росія (єдиним джерелом даних про захворюваність в Криму є інформація окупаційної влади) – один із безперечних світових лідерів щодо вірогідного заниження смертності від COVID-19. У той час, коли в більшості країн світу співвідношення так званої "зайвої" смертності і офіційних даних влади про смерті від коронавірусу доволі близькі, на Росії різниця – щонайменше у 6 разів. Якщо смертність настільки занижена, то можна припускати, що значно занижена і захворюваність.

Правозахисники із початку пандемії неодноразово били на сполох через брехливі дані про кількість хворих на COVID-19 та смертей від нього в окупованому Криму. Зокрема, наприкінці минулого року джерела Кримської правозахисної групи в системі охорони здоров’я Сімферополя повідомляли, що статистика захворюваності на коронавірусну інфекцію занижена на півострові щонайменше в чотири рази, а багатьом "ковідним" хворим ставлять діагноз "негоспітальна пневмонія".

Нині ситуація, безперечно, погіршилася. Про це кажуть не стільки дані окупаційної влади, яким не довіряють навіть самі кримчани, а й низка об’єктивних та суб’єктивних факторів.

  1. Півострів повністю відкритий для російських туристів. В аеропорту "Сімферополь" минулих вихідних був встановлений рекорд добового трафіку. Летовище 19 червня прийняло та відправило 268 пасажирських рейсів (раніше добовий трафік не перевищував 250 рейсів). Добовий пасажиропотік 20 червня перевищив позначку в 40 тисяч людей. Збільшується кількість поїздів з Росії до Криму – з 12 до 14 пар. 

  2. Більшість рейсів – як авіаційних, так і залізничних – зв’язують півострів із Москвою та Санкт-Петербургом, де найскладніша (офіційно визнана) ситуація з коронавірусом, насамперед, з найнебезпечнішим штамом "дельта".

  3. Півострів із низки причин обирають для відпочинку жителі окупованої частини Донбасу, який взагалі не нанесений на світову коронавірусну мапу. Що відбувається з захворюваністю на COVID-19 в окремих районах Луганської і Донецької областей, достеменно не знає ніхто. Хворобу діагностують (частіше – не діагностують) переважно за симптоматикою, смерті списують майже повністю на пневмонії; тести і вакцини існують переважно в пропагандистських сюжетах.      

  4. Вакцинація на півострові буксує. До кінця року тут збиралися вакцинувати 60% населення. Станом на 23 червня були вакциновані близько 12%. Із тими темпами, якими відбувається процес, аби вийти на 60%, потрібно ще півтора року. Вакцини, які пропонують кримчанам, – виключно російські. Серед них – "ЕпіВакКорона", яка за ефективністю протидії зараженню мало чим відрізняється від фізіологічного розчину. Пацієнтів, за повідомленнями РосЗМІ, не попереджають, що їм колють. Відповідно, скільки з 12% кримчан дійсно отримали вакцину, а не плацебо, навіть припустити складно.    

  5. Заспокійлива статистика, зняття багатьох обмежень та загальна втомленість населення карантином призводить до нехтування навіть чинними заборонами.

  6. Санітарно-гігієнічна ситуація в Криму не може вважатися нормальною в умовах нестачі води; затоплення південних і західних частин регіону її ще більше погіршило.

Таким чином Кримський півострів стає осередком небезпеки. Тут концентруються туристи з найнебезпечніших в епідеміологічному відношенні регіонів, які хаотично контактують між собою та з місцевими мешканцями. Від останніх інформація про епідеміологічну ситуацію приховується. За даними Кримської правозахисної групи, окупаційна влада блокує близько трьох десятків сайтів, у тому числі і міжнародні, на яких жителі півострова можуть отримати реальну інформацію про поширення COVID-19.     

При цьому, якщо для туристів з материкової України півострів майже зачинений – окупанти пропускають українців лише до родичів, у зворотному напрямку перетин адмінмежі для громадян України не обмежений навіть двотижневою ізоляцією. Ба більше, Херсонщина запрошує кримчан на вакцинацію, в регіоні відкриті спеціальні пункти щеплень для жителів окупованого Криму.       

З одного боку, таке ставлення до жителів півострову красномовніше за будь-що доводить, що Крим – це Україна. З іншого, наражає решту громадян України на небезпеку, масштаби якої можна оцінювати лише гіпотетично.

Україна жодним чином не може вплинути на навалу москвичів чи пітерців у Криму. Але, по-перше, може і мусить зачинити від росіян потенційних розносників "дельти" – інші території України, як-от Одесу, де нині вже повно російських туристів. І хоча номінально нині в'їзд з-за поребріка лише за наявності негативного ПЛР-тесту, в реальності жодної гарантії він не дає, адже підхопити заразу можна і після здачі аналізів, та й отримати за купку рублів підробку теж наврядчи проблема. По-друге, вжити термінових і дієвих заходів на адмінмежі з Кримом щодо запобігання в’їзду на материкову Україну потенційних розповсюдників хвороби. Ці заходи, насамперед, мають стосуватися тих громадян України, які потрапили до Криму з території Росії. Штрафи у 1700 гривень, які виписують таким порушникам, а потім пропускають на Херсонщину, жодним чином не рятують від коронавірусу.

Нині адмінмежу між Кримом і Херсонською областю за добу в середньому перетинають в обох напрямках від 1500 до 2000 людей. У триденні вихідні, 19-21 червня, було понад 7000 людей.  Можливості для проведення тестувань на адмінмежі є, але, як повідомив помічник начальника Херсонського прикордонного загону Держприкордонслужби Іван Шевцов, із 17 червня перевірка громадян, які перетинають адміністративну межу з окупованим Кримом у КПВВ, не проводиться. Раніше треба було або проходити тестування, або встановлювати додаток "Дій вдома" і перебувати 14 діб на самоізоляції. Зараз цієї вимоги немає.

Читайте також

Зараза з Росії: Як українська влада ризикує зірвати 30-річчя Незалежності

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Крим

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme