Архіви КДБ: Як кримчани у 1975 році протистояли радянському устрою

Аналізуючи "кримські" матеріали, зрозуміло, що однією із центральних тем тут була боротьба киримли за повернення на історичну батьківщину

Юрій Щур
Кандидат історичних наук, старший викладач кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету
Архіви КДБ: Як кримчани у 1975 році прот…
Фото: Pixabay

У Радянському Союзі існували дві паралельні інформаційні системи. Перша – офіційна, для всіх. Відфільтрована інформація поширювалася через легальні ЗМІ, газети та телебачення, й мала формувати у жителів СРСР максимум позитивного уявлення про "країну Рад".

Друга – була реальною, правдивою і концентрувалася у кабінетах спецслужб, там оброблялася й зводилася у доповідні, які потім лягали на стіл керівництва компартії. Зрозуміло, що в УРСР ситуація була аналогічною. За рахунок цього, після розсекречення архівів колишнього КДБ, нині є можливість ознайомитися із цими документами та дізнатися про різноманітні сторінки життя регіонів нашої країни. Сьогоднішній огляд буде присвячено ситуації на Кримському півострові у 1975 році.

Аналізуючи "кримські" матеріали, зрозуміло, що однією із центральних тем тут була боротьба киримли за повернення на історичну батьківщину. Агентура КДБ фіксувала, що 13 травня 1975-го активіст руху Бекір Османов, який перед тим прибув з Узбекистану, у селі Некрасівка Совєтського району зустрівся з однодумцями Лутфі Бекіровим та Аксеітом Сеітмеметовим. Тоді обговорювалося питання щодо необхідності проведення з’їзду кримських татар, які мешкали на той час на півострові та у Херсонській області. Запланований збір, за даними агентури, не відбувся. Проте, співробітники КДБ й далі стежили за фігурантами агентурних донесень, очікуючи від них активних дій.

Під пильною увагою органів держбезпеки перебували й іноземці. Так, у будинку відпочинку "Дубна" в Алушті проходив міжнародний симпозіум вчених фізиків. "Відзначилися" двоє вчених із Франції Патрік Рудо та Клод Поло, які 28 травня біля кінотеатру "Южний" на рекламній афіші фільму "Дні зради" ("Дни предательства") замість свастики на руці, яка тягнулася до мапи Чехословаччини, намалювали символи СРСР – серп та молот. Ця надзвичайна подія буда зафіксована КДБ й вчених викликали на "співбесіду". Останні не приховували свого вчинку й пояснювали його засудженням введення радянських військ до Чехословаччини у 1968-му. Вчені на співбесіді вибачилися за свій вчинок і того ж дня виїхали до Москви, щоб звідти вирушити додому.

Будинок відпочинку Дубна в Алушті
Будинок відпочинку "Дубна" в Алушті

Влітку 1975-го надзвичайна подія була зафіксована у Керчі. Тут 10 липня десять грунтовщиць цеху емальованого посуду заводу імені Войкова (Керченський металургійний завод) відмовилися виходити на роботу через низькі заробітки та погану організацію праці. Зважаючи на технологію виробничого процесу, через цей страйк без роботи залишилися ще 90 співробітників цеху. Наступного дня до "бунтівниць" для співбесіди прибув перший секретар міськкому компартії Чистов, якому й були озвучені причини відмови від роботи: відсутність необхідних інструментів, погана робота заводської столової, незадовільне медичне обслуговування на заводі тощо. У доповідній КДБ не містилося жодних згадок про вирішення цих проблем, однак зазначалося, що всі страйкуючі "засудили свої дії й завірили, що надалі подібного не чинитимуть" й того ж дня вийшли на роботу.

Керченський металургійний заводКерченський металургійний завод

Ще одна подія мала суто "літній" характер. На початку липня 1975 року у Феодосії на стіні кіоску квартирно-посередницького бюро була виявлена рукописна листівка з інформацією про те, що місцева влада брала високі податки з осіб, які здавали власне житло відпочивальникам, а тим часом не дбала про благоустрій міста. І зовсім вже крамольно писалося про виконком, який треба було б спалити. Співробітники КДБ оперативно розшукали авторку листівки, нею виявилася 52-річна місцева жителька Лідія Чемодурова. Такі висловлювання чекісти списали на психічний стан авторки листівки, оскільки остання вже кілька разів перебувала у психоневрологічній лікарні. Сама ж Лідія пояснювала вчинок невдоволеністю станом вулиці, на якій вона проживала.

У інформаційному повідомленні від 1 липня 1975-го писалося про результати роботи з виявлення витоку відомостей оборонного характеру. Зокрема, повідомлялося, що під час перевірки каналів зв’язку, які проходять безпосередньо біля узбережжя Чорного моря, влітку 1975 року був виявлений незахищений канал, що використовувався об’єктом космічного зв’язку "Чайка" Міністерства оборони СРСР (м. Євпаторія). Було з’ясовано, що тут відкритим текстом велися переговори представниками стратегічних режимних промислових підприємств з міст Уссурійськ, Євпаторія, Єнісейськ, Москва, кораблями "Космонавт Юрій Гагарін", "Академік Сергій Корольов", "Космонавт Володимир Комаров".

Інформація відкритим каналом передавалася, м’яко кажучи, секретна: окремі параметри апаратури, дані про налаштування систем зв’язку з космічними об’єктами, подальші плани роботи, частоти для роботи об’єктів, прізвища відповідальних інженерів та військових чинів тощо. Далі справа була вже за налагодженням правильної роботи, без витоків інформації.

Читайте також:

Архіви КДБ: Як запорізькі чекісти полювали на державних злочинців

Архіви КДБ: Як на Одещині відловлювали юних антирадянщиків

Архіви КДБ: Як у Миколаївській області розробляли "Художницю" з Китаю

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Крим

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme