Ремейк Шухевича: Хто вишикувався в чергу глашатаїв "народного референдуму"

Соратники Саакашвілі продовжують справно підносити снаряди російській пропаганді. "Что там у хохлов? Михо майданит". До акцій "Руху нових сил" можна ставитися як до бурлеску, буфонади, якби не одне "але": доки Саакашвілі не депортують слідом за його оточенням – а вихідними до Грузії відправили чергову групу гостей з Кавказу – він залишатиметься суб'єктом політичної кухні. Таким суб'єктом був Савік Шустер. Він поїхав з України, і за кілька тижнів галас навколо нього стих. Тепер українськими каналами мандрують його погіршені копії.

Так, у п'ятницю на одному з політичних ток-шоу добалакалися до того, що Майдан був державним переворотом. А права рука Тимошенко по "Батьківщині" Сергій Власенко вів одну антивладну лінію з Інною Богословською. Це українські реалії, де політики роками залишаються на плаву завдяки амнезії виборців. Саме Богословська очолювала тимчасову слідчу комісію ВР щодо ознак держзради Тимошенко під час укладання газових угод з Росією у 2009 році. Згідно з висновками комісії, які були підтримані 20 березня 2012-го року 266 депутатами, в діях екс-прем'єра встановлено конфлікт інтересів, який суттєво впливав на рішення урядниці на користь іноземної держави. Зараз, як видно з поведінки учасників ток-шоу, між "Батьківщиною" і Богословською повне взаєморозуміння. В кулуарах кажуть: нині збіглися інтереси окремих опозиціонерів з групою Фірташа-Льовочкіна, тому вони не бажають згадувати про старі образи.

Що станеться після 3 грудня, на коли Саакашвілі призначив "народний імпічмент"? Під цю технологію підганятимуть соціальний популізм навколо проекту держбюджету, провокуватимуть сутички з поліцією, так було в Одесі, де протест проти забудови перевели в русло бійки з поліцейськими. Неможна ствердно казати, що Саакашвілі чи парламентські опозиціонери діють під диктовку російських спецслужб, але безсумнівно, під соусом внутрішньополітичної боротьби відбувається нагнітання конфліктності: хтось під виглядом ветерана АТО розпинається про "торгівлю на крові", хтось в якості "майданівця" голосить про "зраду Майдану", а хтось повторює мантру з-за поребрика про "партію війни".

Скидається на те, що триває підготовка до повторення минулорічної історії, коли 15 листопада була спроба вивести на трибуну парламенту "радикала" Юрія Шухевича, який мав зачитати заяву з вимогою імпічменту Порошенку. У здійсненні провокації руками свого колеги по фракції Олег Ляшко звинуватив "Батьківщину" та її лідерку. Що насправді тоді сталося досі незрозуміло, бо скандал вщух і ніхто нічого до ладу не розслідував. Зараз очікується щось схоже, тільки замість Шухевича може бути Саакашвілі чи Степан Хмара, який співпрацює з екс-президентом Грузії. Власне, ім'я глашатая - то лише символізм.

Наскільки ця технологія небезпечна для держави? Складається враження, що небезпеку до кінця не хочуть розуміти, бо ми бачимо конфлікти між правоохоронними й антикорупційними відомствами, які виносяться назагал, справи, які вони порушують один проти одного, піар-кампанії навколо цього. Який сенс ГПУ порушувати справи проти Ситника, якщо ви його не зможете посадити? Навіть, коли у розмовах, що потрапили в мережу, дійсно його голос. Або який сенс НАБУ роздувати бульку навколо справи за фактом можливого незаконного збагачення Луценка, коли вона порушена за зверненням Рената Кузьміна. Того, що мав стосунок до посадки і Луценка, і Тимошенко за часів Януковича.

Здається, владні інституції охопив психоз взаємного поборювання. Звідси питання: команда силовиків й антикорупціонерів найближчим часом сподобиться вийти зі спільною заявою про мирову, чи й далі топитимуть один одного на радість реваншистів усіх мастей?