В Україні розробляють стратегію когнітивної деокупації Криму
Стратегія когнітивної деокупації – це робота з кількох напрямків: відновлення економіки та державної влади, пояснення того, що відбувалося до цього, відбувається зараз і відбуватиметься після деокупації
Ментальне повернення кримчан в український культурний та інформаційний простір може тривати від 10 років до одного покоління, сказав на пресконференції в Києві керівник інформаційного відділу Представництва президента України в АР Крим Євген Бондаренко. Стратегію того, як це має відбуватися, наразі розробляють в Україні, пише Depo.Крим з посиланням на "Радіо Свобода".
Стратегія когнітивної деокупації має призвести до цілісної трансформації кримського суспільства та максимально залучити півострів у політичному та громадському просторі всієї України. Таку думку висловила заступниця постійного представника Президента України у Криму Ольга Куришко. Вона впевнена, що кримчани мають знати, що сталося в Україні за роки анексії півострова.
"У нас уже створено робочу групу. Там близько 50 учасників. Туди входять і представники державної влади, і міжнародні експерти, і незалежні українські експерти, громадські правозахисні організації та військові. Чим більше ми говоримо про наші напрацювання з когнітивної деокупації, тим більше людей хочуть до неї приєднатися. Нині робоча група у процесі розробки дорожньої карти. Там будуть і конкретні кроки, і конкретні заходи, які мають бути реалізовані", – розповіла Ольга Куришко.
Сама стратегія когнітивної деокупації – це робота з кількох напрямків: відновлення економіки та державної влади, пояснення того, що відбувалося до цього, відбувається зараз і відбуватиметься після деокупації Криму, пояснює вона.
Ментальна деокупація – це завдання не лише для державних структур. Українське суспільство має навчитися сприймати кримчан і показати їм те, що з'явилося в Україні за останні майже десять років, і те, чого немає на півострові, вважає старша дослідниця Центру досліджень медіації та діалогу Національного університету Києво-Могилянської академії (НаУКМА) Ірина Ейгельсон. Наприклад, поділитися досвідом реформи місцевого самоврядування та децентралізації.
Один з найскладніших процесів реінтеграції – примирення, він може тривати десятиліттями, вважає Ірина Ейгельсон. З її слів, для цього дуже важливо змінити сприйняття цінності людського життя. Примирення ж може тривати десятиліттями
Ще один важливий момент, каже Ейгельсон, полягає в тому, як Україна просуватиме наратив переможця та як працюватиме з тими, у кого близькі загинули на війні. Швидких способів розв'язання цих проблем немає.
"Після звільнення на півострові залишиться частина людей, яка ставитиметься до української держави насторожено та з недовірою", - каже естонський експерт з безпеки, громадянської стійкості, дезінформації та кризової комунікації Дмитро Теперик.
Він вважає, що таким людям треба доносити головний посил – у Криму діятимуть усі закони України та дотримуватимуться права людини.
Нагадаємо, Зеленський підписав закон про зміну адміністративно-територіального устрою Криму.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Крим