Прикордонники вилучили закордонний український паспорт єпископа УПЦ (МП) Харона

Це підтвердив помічник голови Державної прикордонної служби України Олег Слободян, передає Depo.Крим з посиланням на "Радiо Свобода".

"Сьогодні (13 лютого – Ред.) близько 18:00 в аеропорту Бориспіль під час оформлення пасажирів рейсу, який прибув з Франкфурта, виявлений громадянин України Харон Юрій.

Відносно даного громадянина прикордонники виконали доручення одного з правоохоронних органів і вилучили його український закордонний паспорт, оскільки у даної особи є громадянство кількох країн", - зазначив Слободян в Facebook.

"Крім цього, в ході подальшого співбесіди виявилося, що даний громадянин займається антиукраїнською пропагандою і є активним адептом "русского міра". Зараз з даним громадянином працюють правоохоронні органи. За результатами роботи буде прийнято рішення про подальші правові дії", - додав помічник голови ДПСУ.

Близько 21:00 в Facebook-акаунті чоловіка на ім'я Гедеон Харон з фотографією в рясі з'явився знімок протоколу вилучення документа, складений співробітниками ДПСУ. У протоколі зазначено, що прикордонники виявили у чоловіка паспорт для виїзду за кордон, який числиться як загублений. Зокрема, в протоколі міститься інформація про те, що цей документ на ім'я Юрія Харона, за даними управління Державної міграційної служби у Волинській області, внесений до уваги серед загублених, вкрадених, оголошених недійсними паспортних документів і підлягає вилученню.

"15 днів назад я вилітав, ніяких проблем не було", - заявила у відеозверненні людина в релігійному одязі і назвав подію "релігійним політичним тиском".

У російських ЗМІ цю людину називають "намісником Десятинного монастиря Києва".

У 2004 році тодішній директор Національного музею історії України отримав від Міністерства культури України лист з проханням згоди на виділення ділянки до 100 квадратних метрів за адресою вулиця Володимирська, 2. До того листа була додана схема і керівник музею не заперечував проти виділення землі.

У 2006 році суд надав право відправляти там релігійні служби як масові зібрання, а розміщення каплиці відбувалося за погодженням із землекористувачем - самим музеєм.

У 2012 у фундаментів Десятинної церкви почалися роботи з будівництва та обкладенню цеглою будівлі. Почалася прибудова, а над центральною частиною встановили новий металевий каркас.

За словами чинного директора музею Тетяни Сосновської, тоді ж бюро технічної інвентаризації видало технічний паспорт на будівлю в тому вигляді, який воно має зараз.

У лютому 2018 депутати Київської міської ради підтримали петицію №6972 з проханням знести так звану "каплицю" УПЦ (Московського патріархату) біля фундаменту Десятинної церкви в Києві як незаконну.

Нагадаємо, що російська "влада" Криму вимагає від єпархії ПЦУ покинути собор до початку березня.