"Донбас" і "Корець" в Азовському морі: Навіщо Україна "пробивала" Керченську протоку

На перший погляд, дуже кумедна операція ВМС України із проходженням військових кораблів - пошуково-рятувального судна A500 "Донбас" та морського буксира A830 "Корець" - Керченської протоки, входженням в Азовське море і курсом на Бердянськ, є дуже успішним маневром в нереально складних умовах. У цій історії закладена глибока думка нашого військового командування.

Що сталося

20-го вересня з Одеси в напрямку Бердянська вирушило два українських військових судна - "Донбас" і "Корець". Розрахунок був зроблений на прохід цими кораблями Керченської протоки і захід у порт Бердянська, де до кінця року має відкритися Азовська військово-морська база. Ці два судна стануть її бойовими одиницями.

На відміну від МБАКів "Кременчук" і "Лубни", які на початку вересня сушею доставили у Бердянськ і 10-11 вересня спустили на воду, пошуково-рятувальне судно A500 "Донбас" та морський буксир A830 "Корець" йшли морем. Штатне озброєння на обох кораблях не передбачалося. Та за деякою інформацією на "Донбасі" встановили кілька крупнокаліберних кулеметів.

Прохід суден з Чорного у Азовське море відбувся через контрольовану росіянами Керченську протоку. Розрахунок України був дуже простий. Відповідно до двосторонньої угоди 2003 року Азовське море є внутрішнім для двох держав. Цивільні та військові кораблі під прапорами України та Росії можуть безперешкодно заходити через протоку та йти у свої порти. Будь-яке перешкоджання нашим військовим кораблям могло підпадати під "піратство". І докази одразу були б оприлюднені, оскільки операцію ВМС України супроводжував політ американського розвідувального літака Boeing RC-135V.

Звісно, Росія заявила про те, що українські судна увійшли до її "економічної зони" ще 22-го вересня. Вчора, 23 вересня, починаючи від переходу поблизу окупованого Севастополя, українські кораблі почав супроводжувати патрульний корабель Берегової охорони ФСБ РФ – "Аметист". В підсумку, як можна бачити на фото mil.in.ua, "Донбас" та "Корець" йшли у супроводі більше 10 російських катерів та кораблів. Були навіть літаки. Лоцманську проводку наших військових суден здійснило керченське підприємство "Кримські морські порти".

Не обходилося без провокацій. Як повідомляє ВМС України, "20 вересня близько 17:00 розвідувальний корабель Російської Федерації "Приазов'я" здійснив надмірне зближення з українськими суднами на дистанцію 2-х кабельтов, чим грубо порушив вимоги міжнародних правил та створив вкрай небезпечну ситуацію. 21 вересня російський винищувач Су-27 (з тимчасово-окупованої території АР Крим, бортовий номер 30) створив передумови до аварійної події в повітрі зблизившись на небезпечну відстань з військово-транспортним літаком Ан-26 Військово-Морських Сил ЗС України, який виконував планове завдання над акваторією Чорного моря".

З Бердянська зустрічати судна вирушили наші МБАКи "Кременчук" та "Лубни". По-перше, існувала загроза, що із окупованого Сєдового кораблям може загрожувати так звана російська маріонеткова "флотилія "ДНР". Безумовно, їхнє існування вже суперечить російсько-українській угоді від 2003-го року і весь цей "флот" має бути ліквідований. До тих пір, поки він "не палиться", його існування і не помічається. Та все ж - передбачити варіант їхньої появи було необхідно.

По-друге, новенькі МБАКи також потрібно "прокатати".

У ВМС України зазначили, що дозволу в російської сторони на прохід "Донбасу" і "Корця" не питали, бо діяли згідно угоди від 2003-го року.

Що це за кораблі

Варто одразу сказати читачу, що "Донбас" і "Корець" - дуже старі. A500 "Донбас" (довжина 122 м, осадка 4,63 м) був збудований на польській судноверфі у Щецині в1969 році, мав назву "ПМ-9".

У 2000-х роках його переобладнали під корабель управління з демонтуванням незадіяного обладнання плавучої ремонтної майстерні. У 2004-му був на ремонті на території підприємства "Севморзавод", горів. У 2007-му році без двигуна зірвався зі швартових і міг протаранити діючі кораблі, але його повернули у місце дислокації. В море вийшов у 2011-му році.

Під час "Кримської весни", 20 березня 2014 року, "Донбас" був захоплений російськими окупантами, а 18 квітня того ж року переведений до Одеси. Після цього він знову горів у 2016-му році. Взимку планувалося вивести його зі складу ВМС.

Морський буксир "Корець" був побудований на Ярославському суднобудівному заводі у 1973 році та входив до складу ЧФ.

20-го березня 2014-го був захоплений росіянами в Криму, а 20-го травня того ж року повернутий в Одесу. На буксирі "Корець" служить команда тральщика "Черкаси", який вона покинула через тиск росіян.

Враховуючи те, що Росія не віддавала Україні справді бойові кораблі - в Криму лишився ракетний катер "Прилуки" - можна з впевніністю сказати, що бойова цінність суден "Донбас" і "Корець" дуже сумнівна. Але вона в них буде інша, про що далі.

Навіщо здійснили цю операцію

Маневр ВМС України має одразу декілька важливих моментів.

З військової точки зору "Донбас" і "Корець" у Бердянську справді потрібні. Там буде Азовська база ВМС. На "Донбасі" можливе розміщення штабу майбутньої бази. На судні вийде облаштувати місця для проживання моряків і склади. З цим у ВМС завжди проблеми, переважна більшість особового складу справді проживає на кораблях. Наразі відповідної інфраструктури у Бердянську немає.

"Корець" призначений для буксирування і кантування інших суден і плавучих споруд у морі. Така одиниця завжди потрібна на морських базах.

Таким чином, окрім катерів Маріупольського прикордонного загону, на Азові ми маємо два МБАКи "Лубни" і "Кременчук, судна "Донбас", "Корець". Скоро туди ж перекинуть десантно-штурмові катери "Кентавр" А на суші: 501 та 503 батальйони 36 бригади МП, у Бердянську та Маріуполі.

Та набагато важливіша тут ідеологічна складова. У росіян, які з весни тільки тим і займаються, що затримують кораблі, які слідують з вантажами у порти Бердянська і Маріуполя та з них на так званий "догляд", і тримають їх по кілька днів перед Керченською переправою, наносячи економічну шкоду нашій державі, від двох українських "військових" суден справді "пригоріло".

22-го вересня тема наших кораблів стала ключовою у російських ЗМІ. Її висвітлювали набагато краще, ніж в Україні. "Горіло" у соцмережах синім пламенем.

Говорили і про те, що це справжній мотлох, яким Україна збирається продемонструвати, що "Крим - їхній". Але ж "КримНаш" і нема чого боятися".

Вектор новин в Україні був зміщений виключно на реакцію російських військових суден - чи порушать росіяни умови договору.

Вони цього допустити не могли, та за будь-якого розкладу удар по їхніх скрєпах вийшов потужний.

Окрім цього, для України відкривається ряд перспектив в Азовському морі.

По-перше, тепер ми на практиці знаємо, що топити наш флот Росія не осмілиться. А це означає, що наші військові кораблі також можуть плавати в морі і згідно з угодою від 2003-го року, влаштовувати догляд суден, що слідують в російські порти. Безумовно, це призведе до загострень і блокувань наших кораблів флотом РФ. Але ми принаймні знаємо, що до військового зіткнення одразу це не має дійти.

По-друге, ми бачимо, що Росія дуже боїться порушувати умови угоди від 2003-го року, щоб не нарватися на юридичні та санкційні наслідки. Якщо затримувати судна на "догляд" вона має право, то вступати у військовий конфлікт поблизу своєї невизнаної світом "економічної зони" біля берегів українського Криму ніхто не хоче. А це дає нам перспективу бути так званою "голкою" у їхній "дупі" на тривалий час. Інакшого наразі ми не можемо собі дозволити - у них більше 40 катерів та кораблів на Азові, є "Калібри". У нас є хіба "Гюрза-М" та "Кентаври". Але створення москітного флоту, укріплення берегової лінії та озброєнь кораблів крилатими ракетами "Нептун", дасть свої плоди в майбутньому.

По-третє, Україна може вже думати про те, щоб супроводжувати особливо важливі вантажі з металургією на кораблях з Маріуполя, та які слідують у наші порти через Керченську протоку. В теорії - це може пришвидшити їхній прохід. Звичайно, ФСБ РФ чинитиме опір, але ми матимемо хіба більше доказів щодо їхньої протиправної діяльності.

Мабуть, вперше за останній час хочеться похвалити командування ВМС України за успішно проведену операцію в таких обмежених можливостях, у яких діє наш флот. І висловити надію, що із цього російські проблеми лише починаються.